Об’єктивація фреймової структури концепту BLUT/КРОВ у німецькомовній картині світу
Адигезалова Влада Тельманівна, студентка,
Мелітопольський державний педагогічний
університет імені Богдана Хмельницького
Концепт
– це еквівалент поняття. Тобто концепт і поняття за змістом однакові явища. Його
трактують як змістовну сторону словесного знака, основою якої є ідея, що фіксує
суттєві властивості реалій і явищ, а також відносини між ними. Концепти належать
до розумової, духовної або матеріальної сфери існування людини, вироблені і
закріплені суспільним досвідом народу, а також мають історичне коріння. Основа
концепту володіє своїм власним потенціалом і здатністю диференціюватися;
відображення цієї здатності словники показують як тенденцію до утворення
різноманітних словесних відтінків і переносів. [1]
Когнітивна
лінгвістика є мовознавчим напрямом, який розглядає функціонування мови як
різновид когнітивної, тобто пізнавальної діяльності, а також займається
дослідженням когнітивних механізмів та структури людської свідомості через
мовні явища. [3]
Предметом
когнітивної лінгвістики є проблема ролі мови у процесах пізнання й осмислення
світу, в проведенні процесів його концептуалізації й категоризації, проблема
співвідношення концептуальних систем з науковою та звичайною картиною світу із
мовною. [2]
Представниками когнітивного підходу в семантиці є
переважно американські вчені Дж. Лакофф, Р. Лангакер, Р. Джекендофф, Ч.
Філлмор, Л. Талмі, А. Гольдберг, Дж.
Тейлор, А. Ченкі та ін. Відомою є праця Р. Джекендоффа «Семантика і
когнітивна діяльність», в якій обґрунтовано зв’язок семантики з психологією.
Зокрема, вчений доводить, що при сприйнятті мовлення людина користується тими
самими механізмами, що й при сприйнятті загалом будь-чого. [2]
Теорія когнітивних категоризацій у досліджені мови
є досить новою. Це теорія систематизації значень слів у
мовній свідомості людини, яка здійснюється у межах сформованої в її свідомості
наївної картини світу.
В основу теорії покладено ідею американського
лінгвіста, фахівця з мов американських індіанців і автора так званої гіпотези
«лінгвістичної відносності» Б. Уорфа про членування світу на категорії за
допомогою мови.
Виділення такої категорії можливе лише тоді, коли
для її назви у мові є відповідне слово. Когнітивний погляд
категоризації ґрунтується на припущенні, що здатність людини до категоризації
пов’язана з її досвідом та уявою, особливостями сприйняття, культурою, а також
зі здатністю створювати образи, метафори, метонімії тощо. Метою
категоризації є
пояснення нового через уже відоме та структурування картин світу за допомогою
узагальнень. [4]
Сама
ж категорія є концептуальним класом, який складається з — членів категорії,
елементів або об’єктів, об’єднаних «родинною подібністю». Тобто людина сприймає
будь-яку семантичну категорію як таку, котра має центр і периферію, відповідно,
«більш прототипічних» і «менш прототипічних» представників. [4]
Щодо
тлумачення значень німецької лексеми “Konzept“ треба зазначити, що вони розглядаються далеко не у всіх стандартних
словниках. У літературі XVIII-XIX ст. воно не зустрічається. Немає його навіть
у таких, «концептуальних» філософів, як Ніцше, Штирнер і Шопенгауер. У
лінгвістичній літературі цей термін отримує все більшу популярність особливо з
кінця 1960-х рр.., коли його починають вживати в контекстах типу: “das
Rollenkonzept” - «поняття ролі, “das Konzept der Nationalsprache” - «поняття
національної мови». [1]
Отже,
сьогодні німецький “Konzept” дуже часто позначає не просто «поняття», а лише попереднє, уривчасте,
незавершене, іноді туманне, цінне і несуперечливе уявлення про світ в цілому,
що лежить за деякими поняттями та моделює істинні поняття людини. [1]
Упорядковане поєднання концептів у свідомості
людини становить її концептуальну систему. Концептосистема і ментальний
лексикон перебувають у відношенні «ціле — частина», оскільки концептосистема —
це єдиний рівень представлення знань, що поєднує мовну, сенсорну й моторну
інформацію. [5]
Концептуальна система є динамічною. Вона весь час
змінюється під впливом постійного процесу пізнання. Водночас слід зазначити, що
концептосистеми різних людей не збігаються, це залежить не тільки від їхнього
інтелектуального рівня, а й від їх власного життєвого досвіду та оточення. [5]
Компонентами
моделі світу і концептуальної системи є фрейми,
структури, які репрезентують стереотипні, типізовані ситуації у
свідомості (пам’яті) людини і призначені для ідентифікації нової ситуації, яка
ґрунтується на такому ж ситуативному шаблоні. [4]
Вперше термін «фрейм» ввів американський дослідник
в галузі штучного інтелекту та філософії Марвін Мінський у 1974 р. для
позначення структури знань для сприйняття просторових сцен. За Мінським, фрейм
— це ієрархічно впорядкована репрезентація певної стандартної ситуації дійсності.
У пам’яті людини зберігається великий набір різноманітних фреймів, які
актуалізуються під час сприймання нових сцен. [4]
Як висновок, фрейм є поєднанням мислиннєвих
цілісних частин багатокомпонентного концепту, або об’ємним уявленням, деякої
сукупності стандартних знань про предмет або явище. Наприклад, нім. “das Leben” містить в собі складові як “der Anfang”, “das Ende”, “atmen”, “genießen”,
“Freude”, “Trauer” та інші. Фрейм постійно доповнюється шляхом поглиблення інформації про саму ситуацію
та образними (символічними, метафоричними та ін.) уявленнями про неї. [4]
За допомогою концептів можна виявити те, що в
художній літературі має назву внутрішній світ людини. Концепти внутрішнього
світу представлені в мові за допомогою метафори. [4]
Однією
з проблем є дослідження концепту BLUT/КРОВ в німецькій, і взагалі в мовній
картині світу. Слово дуже давнє, ще індоєвропейської епохи. Взагалі, кров — це
рідка рухома сполучна тканина, яка
складається з плазми і зважених в ній кров’яних клітин. Кров укладена в систему
судин і знаходиться в стані безперервного руху. Припинення руху крові при
зупинці серця призводить організм до загибелі. [4]
Концепт BLUT/КРОВ є складним і багатошаровим. В
картині світу, відображеної в мові, по відношенню до людини вбачаються два
основних значення слова кров. Кров є не тільки біологічно значимою системою,
але і системою, яка організовує існування матерії, Всесвіту у всьому
різноманітті форм. Так, російський мислитель та філософ П. А. Флоренський
зауважив, що «біологічне все, що оточує
нас, наше тіло, продовження нашого тіла, сукупність наших органів». [6]
Актуальність вивчення соматичного концепту BLUT/КРОВ
пояснюється роллю, яку відіграє ця ключова субстанція в розумінні людської
природи.
Кров
можна звести до однієї лише біології. Проте, в мовах усіх народів світу
метафора крові займає особливе місце в числі логічних і поетичних засобів
вираження. Поети і мудреці всіх народів, щоб влучно виразити в одному слові
активний життєвий принцип, охоче використовували образ крові.
Для німецькомовної картини світу характерне
закріплення за концептом BLUT/КРОВ ролі «суб’єкта», оскільки наголошується, що
«Об’єкт і суб’єкт переплітаються і перетворюються в процесі пізнання». Виходячи
з цього, можна вважати одним з найважливіших фізичних ознак концепту BLUT/КРОВ
є ознака «вітальності» (від лат.
vitalis– життєвий). Тобто, концепт BLUT/КРОВ у мовній картині світу
переплітається із концептом LEBEN/ЖИТТЯ. [7]
Одним
із способів вираження ознаки «життя» у концепті BLUT/КРОВ в німецькомовній
картині світу є приєднання предикатів життя до імені концепту (“lebensfrohes
Blut”; “das Blut voller Lebensfreude”; “sehr lebhaftes Blut”). У німецькій мові також можливе використання
лексеми lebendig для опису вітальних ознак BLUT (“lebendiges Blut”, де
“lebendig” має значення “lebend”; “am Leben sein”). [4;2]
З поданням про життєву силу та життєву енергію,
також пов'язані наївні уявлення носіїв німецької мови про здоров’я. До розряду вітальних ознак концепту відноситься
«фізіологія» (сон, хвороба, їжа, вік тощо). [1]
Взагалі, як в німецькій, так і в інших мовних картинах світу, концепт КРОВ ототожнюється з великою кількістю ознак живої та неживої природи: з живими істотами “Menschblut”, “Bluthund”, з різними станами “frisches Blut”, “kaltes Blut”, “warmes Blut”, з плодами “Blutapfel” та з будь-якими іншими ознаками.
Тобто, концепт BLUT/КРОВ – багатошарове явище, яке трактується як біологічний зв’язок будь-чого/кого із будь-чимсь/кимсь. [7]
Література:
- Демьянков
В.З. Понятие и концепт в художественной литературе и в научном языке // Вопросы
филологии. М., 2001. № 1. С.35-47.
- Камалова
А. А. Мова і знання // Проблеми концептуалізації дійсності і моделювання мовної
картини світу: Матеріали Міжнародної наукової конференції / Відп. ред. Т. В. Симашко.
- Архангельськ: Поморський держ. ун-т, 2002. С. 47-51.
- Касевич
В.Б. Языковые структуры и когнитивная деятельность // Язык и когнитивная
деятельность. М.: Наука, 1989. - С. 4-18.
- Лакофф
Дж., Джонсон М. Метафори, якими ми живемо // Теорія метафори/під ред. Н.Д.
Арутюнову, М. А. Журинской.– М: Прогрес, 1990.– С. 389-416.
- Лингвистические
исследования в конце XX в. — М., 2000.
- Флоренский П.А., священник. Сочинения в 4-х т. Т.3 (1).– М.: Мысль, 2000.– С. 440-389.
- Шарден
де Т. Феномен человека.– М.: Устойчивый мир, 2001. C. 38-232.