Особливості об’єктивації фреймової структури концепту KÖNIGIN в контексті роману Стефана Цвейга «Марія Стюарт»
Лазаренко
Вероніка Юріївна, студентка,
Мелітопольський
державний педагогічний
університет
імені Богдана Хмельницького
Аналіз теоретичної літератури з
області мовознавчих і літературознавчих наук показує, що когнітивна лінгвістика
є сучасним і актуальним напрямом. Когнітивна лінгвістика дозволяє усвідомити
мовні особливості людини і зрозуміти як вони впливають не тільки на
комунікативні та поведінкові сторони життя, але і на внутрішні психологічні
процеси та стани. На першому плані цього мовознавчого напряму знаходяться
системний опис і пояснення механізмів засвоєння людиною мови, а також принципи
структурування цих механізмів. Центральним завданням когнітивної лінгвістики
можна назвати опис і пояснення внутрішньої когнітивної структури та динаміки
мовця-слухача.
Пізнавальна діяльність людини сприймається як поступовий розвиток уміння
орієнтуватися у навколишньому світі та має за необхідність ототожнювати або
розрізняти об'єкти. Концепти виникли саме для забезпечення такої діяльності.
Отже, утворення концептів пов'язане з пізнанням світу, з особистим сприйняттям
людини та з формуванням уявлень про нього.
Лише наприкінці XX століття лінгвісти
дійшли висновку, що носій мови – це носій певних концептуальних систем.
Концепти за своєю сутністю є ментальними. Кожен концепт з'єднує принципово
важливі для людей знання про світ і разом з тим відкинуті несуттєві уявлення.
Концептуальна система утворює загальну картину світу, в якій відображені
сприйняття людиною дійсності, її досвід та індивідуальне розуміння сутностей.
На думку філолога Степанова, структура
концепту є тришаровою. Перший шар – це основна, актуальна ознака; другий шар –
додаткова або кілька додаткових, «пасивних» ознак, які вже не є актуальними,
тобто на сьогодення вони є «історичними»; третій шар – внутрішня форма,
зазвичай зовсім не усвідомлювана, а відображена у зовнішній, словесній формі.
Таким чином, можна дійти висновку, що в сучасних дослідженнях концепти зазвичай
визначаються як багатовимірні смислові утворення в колективній свідомості, перш
за все у мовній формі.
Ядром
концепту є стрижневе слово, смислова домінанта, що у процесі усвідомлення
доповнюється новими семами, які в тексті реалізуються через мовні одиниці
(слова, словосполучення, речення). [6; с. 44]
Концепт є
багатоаспектним поняттям, тобто у різних ситуаціях може бути вираженим різними
словами, складовими семантичного поля концепту, за якими слідує невербальний
досвід людини та всього людства в цілому. Також концепт може змінюватися, але
це не залежить від ситуативних факторів. Його трансформація пов'язана зі зміною
умов навколишнього світу, якихось ціннісних уявлень людини або з отриманням
нових знань про предмети, явища чи процеси. [5; с. 18]
На думку
вченого Аскольдова, найістотнішою ознакою концепту виступає функція
замісництва. Як зазначав учений, «концепт – це уявне утворення, яке замінює нам
у процесі мислення невизначену кількість предметів одного і того ж роду». Деякі
концепти можна розглядати як схематичні уявлення, які позбавлені тих чи інших
конкретних деталей. Що стосується визначення «поняття», то за міркуваннями
дослідника «це точка зору на певну кількість уявлень, а вже потім готовність до
їх сприйняття у процесі мислення з цієї точки зору». Саме в точці зору
зосереджена загальність поняття, так як воно може бути поширеним на невизначену
кількість конкретизацій поданого слова. [1; с. 269]
Особливою увагою у лінгвістичних
дослідженнях користуються концепти, які займають важливе місце в житті етносу.
До цього списку можна віднести концепт KÖNIGIN,
який є відомим ще з давніх часів. Концепт KÖNIGIN
має складну і багату історію як в етимології, так і в семантиці, що вимагає
глибокого проникнення в його сутність.
Концепт
KÖNIGIN має важливе етнічне й історичне значення у німецькій мові. Особливо
яскраво монарші постаті були освітлені у минулі епохи. На думку тогочасних
людей, королі – це люди, як і всі інші, але водночас вони є втіленням всієї
могутності нації, божественної влади, яка існує окремо від простих смертних. Це
знання мало свою особисту сакральність і вважалося незаперечною істиною.
В певну
добу вся державна влада була зосереджена в руках монархів. Правлячі королі та
королеви відігравали найвизначнішу роль у формуванні країни і її культури,
визначали загальні засади державного ладу та вважалися «Божими намісниками на
землі». Захоплення вінценосними особами у Середньовіччі було відлунням
впевненості простого люду в їх божественному походженні, яке коріннями сягає
народних уявлень про особливу магічну силу, тобто талан короля.
Французький історик М. Блок відзначає, що сьогодні нам
важко зрозуміти шаленість, з якою люди тієї епохи поклонялися королям.
[2; с. 483]
Чи не найповніше королівська
присутність постає у белетризованому романі Стефана Цвейга «Марія Стюарт», де з надзвичайною точністю описується
трагічне життя королеви Шотландії з роду Стюартів. За основу книги письменник
узяв особисті листи Марії, які були оприлюднені ще за її життя. У центрі подій
стоїть запекла ворожнеча між шотландською королевою Марією та англійською
Єлизаветою Тюдор. Проте ці дві правительки жодного разу не зустрічалися у
своєму житті. Так звеліла Єлизавета. Не дивлячись на це, протягом чверті
століття між королевами велося активне листування, повне прихованих образ і
погроз. [3]
Складність
стосунків, жорстокість часів, особливість долі королеви Марії Стюарт, її роль в
історії Англії та всієї Європи дозволяє розглядати особу як концептуальне
явище, зокрема як концепт KÖNIGIN.
Дослідження концепту KÖNIGIN з використанням
методів фреймового та концептуального аналізів показало, що його об’єктивація відбувається за концептуальними схемами п'яти
базових фреймів, які мають певні модифікації, а саме предметний фрейм,
акціональний фрейм, посессивний фрейм, компаративний фрейм і таксономічний
фрейм. [4; с. 3-20]
Фрейми мають високу концептуальну ємність, вони є допоміжними засобами представлення про дослідницький концепт, а також призначені для розпізнавання та інтерпретації нової інформації.
Тобто, концепт KÖNIGIN є багатоаспектним ментальним поняттям, яке існує у різноманітних мовних формах і має певні модифікації, що доводить значущість даного концепту в німецькій концептосистемі. Вивчення національних концептосистем є актуальною дослідницькою задачею сучасної лінгвістики, яке допомагає розкривати й осягати мовну картину світу.
Література:
- Аскольдов С. А. Концепт и слово // Русская словесность.
От теории словесности к структуре текста: Антология / Под общ. ред. В.П.
Нерознака. – М.: Academia, 1997. – С. 267-279.
- Блок М. Короли-чудотворцы: Очерки представлений о
сверхъестественном характере королевской власти, распространенных
преимущественно во Франции и Англии / Марк Блок ; [пер. с фр. В. А. Мильчина].
— М. : Школа «Языки русской культуры», 1998. — 712 с. (цитується за електронною
версією: http://litzbirnyk.com.ua/wp-content/uploads/2015/12/41.15.15.pdf)
- Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: Типы фреймов //
Вісник Черкаського Університету : Серія «Філологічні науки». – Черкаси, 1999. –
Випуск 11. – С. 12–25.