Функція порівнянь у творі Германа Гессе «Das Glasperlenspiel»
Шелудько Дар’я, студентка,
Мелітопольський державний педагогічний
університет імені Богдана Хмельницького
Порівняння – один із найважливіших способів пізнання дійсності. Порівнюючи
якесь явище з іншим, людина отримує нову інформацію чи порівнює з раніше
отриманою інформацією. За допомогою порівнянь людина пізнає світ, оскільки цей
процес нерозривно пов’язаний з ціннісною картиною світу, а його аналіз дає
змогу виявити місце тих чи інших об’єктів у мовній картині світу. Порівняння –
це явище, яке покладене в основу багатьох образних засобів мовлення, використовуться
для того, щоб зробити предмет зрозумілішим та
справити на реципієнта враження якомога більшої сили.
Порівняння сприяє створенню яскравішого образу персонажа, підкреслює
важливість думки, розкриває сутність явища, репрезентує ставлення до нього
автора. Вибір порівняння завжди пов’язаний із характером авторської оцінки.
Одним з найбагатших на порівняння творів є роман-притча «Das Glasperlenspiel» («Гра в бісер») Германа Гессе. «Гра в бісер», прийом або символ, значення
якого розкривається протягом усього твору, – професійна забава математиків, музикантів чи
філологів. Ця гра зачаровувала все більше і більше людей духу і стала втіленням
артистизму і духовності, витонченим культом, близьким до медитації способом
виховання свого розуму. Щоб пояснити цей феномен Гессе й застосовує численні
порівняння, які виконують у творі різноманітні функції.
Отже, за допомогою порівнянь ми можемо зрозуміти оригінальні авторські
образи та пізнати об’єктивну чи уявну реальність.
Проблемами функціонування порівнянь займались видатні вітчизняні та
зарубіжні науковці, серед яких Ш. Баллі, О. Веселовський, О. Потебня,
М. Черемисіна, І. Лисков і багато інших. Однак використання сучасних
методів та прийомів аналізу тексту уможливлює вивчення проблеми на більш
поглиблених рівнях і зовсім в інших ракурсах.
Актуальність дослідження пов’язана з браком робіт, які б розглядали порівняння у
зв’язку зі структурою думки автора.
Аналіз вибірки показав, що порівняння у творі можна класифікувати на такі
ідіоматичні групи:
- пояснення, уточнення якогось поняття, наприклад: «Nun hängt es mit unsrem geistigen Hochmut zusammen, dass wir der Weltgeschichte, namentlich der neueren, beinahe so gegenüberstehen, wie etwa der Asket und Eremit des älteren Christentums dem Welttheater gegenüberstand»[4, c. 205] – «Тепер ми у своїй духовній гордині ставимося до світової
історії, особливо до нової майже так, як,
скажімо, аскет і пустельник з часів раннього християнства ставився до світової
марноти»;
- конкретизації, унаочнення зображення якогось явища, наприклад: «Als Verräter oder als Verrückter aber will ich nicht angesehen sein, es ist ein Urteil, das ich nicht annehmen kann» – «Але я не хочу, виглядати як зрадник чи як божевільний, з такою думкою я погодитись не можу»;
- підкреслення тієї чи іншої думки, наприклад: «Mehr aber als dieser
Anblick ergriff und fesselte ihn der menschliche Vorgang vor seinen Augen, der
festliche Morgen- und Sonnenbegrüßungstanz seines Schülers, der den
halbfertigen, von Launen beherrschten Jüngling in einen wie gottesdienstlichen Ernst hinanhob und ihm, dem Zuschauer,
seine tiefsten und edelsten Neigungen, Begabungen und Bestimmungen in einem
Augenblick ebenso plötzlich, strahlend und enthüllend eröffnete, wie das Erscheinen der Sonne dies kalte
finstere Bergseetal erschlossen und durchleuchtet hatte» – «Та ще дужче,
ніж ця картина, вразило й захопило його перетворення людини, що відбулося в
нього перед очима, святковий танець його учня на славу ранку й сонця, який
підніс недозрілого юнака до майже святої поважності й раптово, чітко відкрив
перед єдиним глядачем його найпотаємніші й найблагородніші нахили й здібності,
його покликання, за одну хвилину знявши з усіх оболонки, як сонце зійшовши, відкрило й осяяло холодну, похмуру улоговину» [3,
c. 89];
- створення живих переконливих
образів, наприклад: «Später hat er erzählt, Knechts merkwürdige Ruhe und Kälte in diesem Augenblick habe er zuerst wie einen Schlag und eine Beleidigung, wie eine Ohrfeige empfunden, einen Verrat an ihrer alten Freundschaft und Vertrautheit, ein kaum begreifliches Überbetonen und Vorwegnehmen seiner dem nächstigen Stellung als höchster Vorgesetzter» – «Згодом він розповідав, що тієї миті він сприйняв
дивовижну незворушність і холодність Кнехта як удар і образу, як ляпас, як
зраду їхньої давньої дружби і близьких стосунків, як незрозуміле наголошення на
своєму майбутньому високому становищі й завчасну демонстрацію
його»;
- конкретизації, наприклад: «Denn wie jede große Idee hat es eigentlich keinen Anfang, sondern ist, eben der Idee nach, immer dagewesen» – «Бо як кожна велика ідея, вона, властиво, не мала початку, саме як ідея вона існувала споконвіку».
Проведене дослідження свідчить про можливість подальшого аналізу метафоричних прийомів зображення дійсності у творі Германа Гессе, оскільки вибірка показала наявність значної кількості фразеологічних одиниць саме такої забарвленості.
Література:
- Бурмистров С. Л. Философская компаративистика и
история как культурная память / С. Л. Бурмистров // Антропология. – Режим
доступа к журн. : http://anthropology.ru/ru/texts/burmistr/history.html.
- Вежбицкая А. Семантика, культура и познание:
общечеловеческие понятия в культуроспецифичных контекстах / Анна Вежбицкая //
THESIS. – 1993. – Вып. 3. – С. 185–206. – Режим доступу : http://philologos.narod.ru/ling/wierz.htm.
- Есин А. Б. Принципы и приемы анализа литературного
произведения: Учебное пособие / А. Б.
Есин. – 3-е изд. – М.: Флинта, Наука, 2000. – 248с.
- Hesse
H. Das Glasperlenspiel [Електронний ресурс] / H. Hesse. – Режим доступу:
http://www.twirpx.com›file/54496